СВЯТА

Зробила милого мила зі скла та впустила Боліло потім його притуляти до тіла Та, хто болю уникає Той, хто фільтри вимикає Цілує, а тоді питає Бо, як полюбила, мила, більше не питай Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Впустила милого мила, а інша вхопила Боліло до холодів, а тоді відпустило Зима так бо й працює Під сніг в платті й танцюєш Та й не питаєш, а цілуєш Бо, як полюбила, мила, більше не питай Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Мила, мила Мила, мила Мила, мила Мила, мила Ой, питає мама, де так довго була (була мила) Ой, гуляла, мама, вино біле пила (пила мила) По дахах я бігала, в небо з милим падала А на ранок плакала, бо була так мало мила Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Ой, мамо, на свята я не була свята Мила, мила Мила, мила Мила, мила Мила, мила